Десна – Динамо:
1. Мірча програв Рябоконю тренерську дуель. Не зрозуміло, навіщо було потрібно грати першим номером. Десна дуже грамотно грала в позиційній обороні, закрила фланги та отримала свій улюблений простір в атаці.
2. Здивувала відсутність Попова. Будківський виграв багато зайвого у штрафному майданчику суперника.
3. Гра до першого м’яча. Хто перший забив, той отримав стратегічну перевагу та можливість грати від оборони. Ніхто не заважав на початку другого тайму забивати Циганкову та Жерсону. Це називається класом.
4. Жерсон Родрігес не вразив. “Люкс” припустився величезної кількості браку. Не реалізував 2-3 народи.
5. Луческу не вистачає лави запасних. Потрібно було освіжити гру, збільшити швидкості. Але посилити гру не було ким. Супряга міг стати героєм. Напевно, що його варто було випускати раніше. Вербич зробив вже собі нову зачіску?)
6. Нічия справедливий рахунок. Ніхто із команд не заслужив на поразку.
7. Такі матчі формують характер, роблять гравців та команди чемпіонами. Через “неможу” йшли вперед до кінця. У фізичному та моральному плані все ок.
