Андрій, що сталося з командою в другому таймі?

– Послухайте, це чемпіонат Європи, тут слабких команд не буває. У перерві тренери нас попереджали, і ми один одного попереджали, що суперник побіжить вперед, тому що їм втрачати нічого. Це вони змусили нас оборонятися, змусили нервувати. Звичайно, коли рахунок став 2: 1, була легка паніка. Ми розуміли, що нам потрібна тільки перемога і не хотіли її втрачати. Всі переживали, і добре, що нам вдалося утримати цю перемогу. Всі молодці, вітаю всіх українців.

– Звідки ви особисто черпали натхнення?

– Я скучив за футболом після майже року травм і лавки запасних. Мене вже почали списувати, і це мене мотивувало. Я цілеспрямовано готував себе до збірної, приїхав раніше, виконав величезну роботу. Я хочу грати. Не скажу, що вже все добре, треба ще провести 3-4 гри, щоб відчути ігровий тонус. Думаю, я буду тільки додавати. І стовідсотково – буду віддавати всі сили грі.

Як вам гралося з такою підтримкою?

– Звичайно, ми відчували підтримку тих, хто були на трибунах. Але ми відчували підтримку і всіх українців. Дякую всім! Ця перемога для всіх нас. Сьогодні можна відсвяткувати, а вже завтра ми почнемо готуватися до гри з Австрією. А можна я ще дещо зроблю? Там люди пляшки прибирали. Тому ось «Кола», ось «Хайнекен» (ставить ближче до себе – ред.). Звертайтеся! (Сміється.)

Джерело: Dynamo.kiev.ua